Коцюбинське (до 1941 року — Берковець) — селище у Бучанському районі Київській області. Адміністративний анклав на території Святошинського району міста Києва, анклав Бучанського району. Населення — 16,9 тисячі жителів. Засноване в 1900 році. Сухі колоті дрова для каміна та котла від виробника | Коцюбинське
Дрова колоті в Коцюбинське з доставкою
Пропонуємо купити дрова в Коцюбинське з доставкою в день замовлення. В наявності дуб, вільха, береза та сосна — сухі та свіжоколені. Продаж здійснюється складометром, навалом машинами або в сітках.
Маємо власну базу, тому гарантуємо чесний об’єм та стабільну якість. Дрова підходять для:
-
каміна
бані
-
твердопаливного котла
-
мангалу
Працюємо по Бортничах швидко та без посередників. Середня ринкова ціна та можливість доставки в день замовлення. купити дрова Коцюбинське дрова з доставкою Коцюбинське дубові дрова Коцюбинське
Коцюбинське як населений пункт виникло в 1900 році. Тоді воно називалося хутір Берковець. На хуторі був один двір, де проживало дві родини лісових сторожів. Вони мали дві десятини (1,1 га) землі. Хутір належав Києво-Подільському управлінню державного майна. Одна з легенд про походження назви хутора розповідає, що назва «Берковець» походить від слова «бірка» — дерев'яна посудина, в якій зберігали мед диких бджіл. Інший переказ вказує на те, що стара назва поселення походить від прізвища першого поселенця.
У 1897 році розпочалося будівництво залізниці Київ — Ковель, яке завершилося в 1903 році. Одночасно навколо неї почалося будівництво селищ, сіл та полустанків. У 1903 році поблизу хутора Берковець був побудований залізничний полустанок, згодом перебудований на станцію Біличі. За 5 км від станції було розташоване село Біличі, яке виникло ще в XII столітті. Тому назва нової станції походить від назви цього села. Тепер воно знаходиться в межах Святошинського району Києва.
Тут же, поблизу станції, була побудована шпалорізка, на якій виготовляли і покривали креозотом шпали для залізниці, використовуючи місцевий матеріал. Тепер на тому місці розташована меблева фабрика. Першими жителями хутора були німці — Гібнер, Вернер, Віцке, Рац, Шульц.
Вони оселилися в районі сучасного Гуманітарного ліцею. Згодом в районі нинішніх вулиць Сонячної, 8 Березня, Соборної, оселились сім'ї українців — Золотаренко, Рог, Маслюк, Ігнатенко, Фузик, Дратований, Утка, Боримський. Купити сухі колоті дрова від виробника за вигідною ціною | Коцюбинське
У жовтні 1923 року село Берковець Гостомельського району Київської округи Київської губернії було включено в межі міста Києва та підпорядковано Київській міській раді.
У вересні 1930 року на після зміни адміністративно-територіального устрою України та ліквідації округів с. Берковець у складі Білицької сільської ради було включене до Київської приміської смуги у підпорядкуванні Київській міській раді.
У квітні 1937 року Білицька селищна рада була включена до новоствореного Київського (Святошинського) району.
11 лютого 1941 року населений пункт Берковець був виключений зі складу Білицької сільської ради, отримав статус селище міського типу та нову назву — селище імені Коцюбинського. Водночас до складу нового селища була включена територія залізничної станції Біличі.
У грудні 1962 року смт ім. Коцюбинського було підпорядковано Ірпінській міській раді і разом із нею виключено зі складу Києво-Святошинського району Київської області та підпорядковано безпосередньо Київській обласній раді.
У січні 1965 року смт ім. Коцюбинського Ірпінської міськради перейменовано в селище Коцюбинське. Тоді ж селище було залишено в складі міст обласного підпорядкування міста Ірпінь разом з смт Біличі, Буча, Ворзель та Коцюбинське.
3 березня 2018 року в Коцюбинському відбулися громадські слухання, на яких більшість присутніх проголосували за приєднання селища до Києва. Результати було направлено селищною головою Ольгою Матюшиною до Київради та Верховної Ради України. Того ж року Київрада проголосувала за приєднання селища до столиці.
17 липня 2020 року Верховна Рада приєднала селище Коцюбинське до Бучанського району Київської області, проголосувавши за проєкт постанови № 3650, тим самим відмовилася приєднувати Коцюбинське до Києва.
Наразі мешканці Коцюбинського не мають змоги отримувати медичні послуги на такому самому рівні, як у Києві. Наприклад, у селищі є лише амбулаторія, а стаціонарну лікарню закрили у 2019 році.
Відсутній комунальний транспорт, доїхати до столиці можна маршрутками до станції метро «Академмістечко» за міжміським тарифом. Попри це, більшість міських податків надходить до скарбниці Києва.